Трамп готує відповідь. Путін допустив помилку – Кремер
Що стоїть за різкими висловлюваннями президента США Дональда Трампа на адресу Володимира Путіна? Терпіння Трампа вичерпалося? Чого слід очікувати Кремлю від Білого дому?
Ці та інші питання Радіо Свобода обговорило з колишнім помічником держсекретаря США, директором Інституту Джорджа Буша Девідом Кремером і американським публіцистом, автором кількох книг про Росію Девідом Саттером. Читайте тут
Зеленський заявив про «багаторівневу домовленість» щодо систем Patriot та ракет
Президент України Володимир Зеленський заявив про «багаторівневу домовленість» щодо систем протиповітряної оборони Patriot та ракет.
Зеленський зазначив, що російська армія продовжує використовувати сотні спеціальних дронів – імітаторів «Шахедів» у кожному своєму ударі. За його словами, завдання цих дронів – «перевантажити протиповітряну оборону та ускладнити збиття «Шахедів», це їхній свідомий і підлий терор».
«Ми робимо все, щоб Україна отримала якнайбільше засобів для збиття дронів, для збиття ракет. Наближаємо домовленість, і це буде багаторівнева домовленість, щодо нових систем «Петріот» і ракет до них. Укладаємось у власне виробництво, передусім дронів, зокрема дронів-перехоплювачів», – сказав він у своєму відеозверненні.
Також, за його словами, Україна буде продовжувати активні дронові операції на російській території у відповідь на удари РФ – «будемо діяти асиметрично – і це ефективно».
Днями ЗМІ повідомили, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість передати Україні додаткову систему Patriot. Також держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон хоче переконати союзників по НАТО надати Україні системи Patriot.
Упродовж останніх місяців на тлі активізації російських повітряних ударів по українських містах Київ постійно звертається до західних союзників із проханнями про збільшення постачання систем протиповітряної оборони. Під час завершальної пресконференції саміту НАТО в Гаазі минулого тижня президент Дональд Трамп оголосив, що США розглянуть можливість продажу Україні додаткових систем Patriot.
Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті було понад 150 боїв, третина – на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 151 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 47 штурмових дій противника, ще чотири боєзіткнення тривають. Від початку цієї доби противник атакував у районах населених пунктів Попів Яр, Володимирівка, Разіне, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Шевченко, Звірове, Удачне, Горіхове, в напрямках населених пунктів Покровськ, Молодецьке, Філія та Олексіївка.
На Лиманському напрямку російські загарбники 23 рази атакували позиції Сил оборони у районах дев’яти населених пунктів. Шість боєзіткнень не вщухають дотепер.
Противник продовжує атакувати на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті, оприлюдненому в ніч на 8 липня, припустив, що російські війська змінюють пріоритети наступу на Покровському напрямку після кількох тижнів невдалих спроб просуватися до Костянтинівки. За оціною ISW, командування РФ намагатиметься змусити українські війська відступити з Покровська і Мирнограда під загрозою оточення, перш ніж переорієнтуватися на Костянтинівський напрямок.
Зеленський обговорив з Умєровим дрони та необхідність «позитивної динаміки у відносинах з США»
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нараду з міністром оборони України Рустемом Умєровим, обговорювалося контрактування та виробництво дронів та «позитивна динаміка у відносинах з США».
За словами Зеленського, він доручив контрактувати «всі доступні обсяги пріоритетних типів дронів», окремо триває робота з європейськими партнерами щодо фінансування.
Також президент анонсував нестандартні кроки для «підтримки нашого захисту – розширюємо географію такої підтримки».
«Друге – зміни в державних інституціях. Україні потрібно більше позитивної динаміки у відносинах зі Сполученими Штатами та водночас потрібні нові кроки в управлінні сферою оборони нашої держави. Відповідні рішення будуть оприлюднені найближчим часом», – написав він у телеграмі.
Раніше Володимир Зеленський підтвердив намір замінити посла США Оксану Маркарову. Посаду посла може обійняти нинішній міністр оборони Рустем Умєров, але це, за словами Зеленського, матиме великий вплив на уряд.
Як повідомило Суспільне з посиланням на джерело в Офісі президента, Зеленський розглядає Рустема Умєрова як поки єдиного кандидата на посаду посла України у США, його може замінити один із чинних урядовців.
7 липня агентство Bloomberg з посиланням на джерело повідомляло, що президент Зеленський під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 4 липня, обговорив заміну українського посла у США.
За даними співрозмовника агентства, до списку потенційних кандидатів на цю посаду входять прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр юстиції Ольга Стефанишина, міністр оборони Рустем Умєров і міністр енергетики Герман Галущенко.
Посаду посла України в США з лютого 2021 року обіймає колишня міністерка фінансів Оксана Маркарова.
Лавров: рішення надіслати солдатів КНДР до Курської області схвалював Пхеньян
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що ініціатива щодо участі північнокорейських військових у боях у Курській області була від Пхеньяна. Москва, за його словами, прийняла цю пропозицію як «щирий вияв солідарності».
«У нас не було якихось причин відмовлятися від щирого прояву солідарності. Ми виходимо з того, що КНДР сама визначає ті форми, в яких реалізує наш договір про стратегічне партнерство», – сказав Лавров за підсумками переговорів із главою північнокорейського МЗС Цой Сон Хі у Вонсані.
Північнокорейський міністр у відповідь запевнила, що Пхеньян беззастережно підтримує дії Росії.
«Ми готові послідовно виконувати всі положення міждержавного договору», - сказала вона.
Після зустрічі із главою МЗС КНДР Лавров зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.
У червні південнокорейська розвідувальна служба припустила, що Північна Корея, ймовірно, відправить додаткові війська для підтримки війни Росії проти України в липні або серпні.
Багатостороння група з моніторингу санкцій, до якої входять 11 країн, оприлюднила наприкінці травня звіт, в якому вказала, що Північна Корея від вересня 2023 року поставила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами, сприяючи таким чином російським ударам по Україні, зокрема по критично важливій інфраструктурі.
Пхеньян і Москва, які в листопаді 2024 року ратифікували договір про всеосяжне стратегічне партнерство, заперечують поставки зброї, проте у квітні КНДР підтвердила участь північнокорейських військ у бойових діях проти українських сил у Курській області Росії.
Розвідка Великої Британії 15 червня зазначила, що північнокорейські війська, найімовірніше, зазнали понад шість тисяч втрат особового складу у бойових операціях проти українських військ у Курській області Росії, що становить понад половину від приблизно 11 тисяч військовослужбовців КНДР, розгорнутих там початково.
Цього місяця американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті заявив, що Росія і Північна Корея, схоже, намагаються використовувати більш приховані способи створення шляхів, зокрема через трудову міграцію, через які громадяни КНДР можуть потрапити до російської армії.
«Гради», артилерія та БпЛА: Влада Дніпропетровщини повідомила про атаки РФ, є загиблі та поранені
Через російські атаки на Дніпропетровщині загинули три людини, ще четверо – постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, російська армія обстріляла з реактивної системи залпового вогню «Град», артилерії та атакувала безпілотниками Нікопольщину – загинула жінка, троє людей постраждали.
«Пошкоджені багатоповерхівка і 17 приватних будинків, 12 господарських споруд, автівки. Понівечені інфраструктура, промислове підприємство. Зачепило лінії електропередач і газогони. Сталося кілька пожеж», – написав він у телеграмі.
Також на Синельниківщині через удари РФ загинули дві людини, є постраждалий, додав Лисак. За його словами, противник застосовував КАБи та БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Супермен із Білого дому». Трамп пішов проти Путіна?
Президент США Дональд Трамп використає президентські повноваження для відправки зброї Україні і це станеться вперше після того, як він повернувся в Білий дім. Про це агенції Reuters повідомило два джерела, знайомих із рішенням.
Зброя надійде із американських військових складів – таку можливість передбачає особливий президентський механізм, яким у минулі роки часто користувався попередник Трампа – Джо Байден, що дозволяло йому швидко та без додаткових погоджень передавати Україні озброєння.
Вартість допомоги може становити близько 300 мільйонів доларів. Загалом, як пише Reuters, у США залишилося майже 4 мільярди доларів у рамках президентських повноважень, які можна використати для військової допомоги Україні. Останній транш – 500 мільйонів доларів, був виділений Байденом на початку січня цього року.
Дональд Трамп також заявив, що домовився про постачання Києву американської зброї через НАТО, за гроші союзників. До того ж, Трамп заявив, що розчарований Росією, та зробить важливу заяву щодо РФ 14 липня.
Тим часом президент Володимир Зеленський заявив, що Німеччина готова оплатити дві системи Patriot для України. Про ще один Patriot є домовленість із Норвегією. Діалог із Трампом у цьому питанні позитивний, сказав президент.
Радіо Свобода поговорила з українськими експертами про зміну настроїв у Вашингтоні. Чи перетвориться нова позиція Трампа на реальну підтримку? Читайте і дивіться за лінком
«Ми серйозно сприймаємо будь-які загрози територіальній цілісності» – посол Канади в Україні
«Ми не вважаємо правильним просити когось повертатися, поки триває війна», – відповіла посол Канади в Україні Наталка Цмоць на запитання Радіо Свобода про те, чи сприятиме уряд Канади поверненню українців, які виїхали з країни з початком повномасштабного вторгнення.
У великому інтерв'ю в студії Радіо Свобода вона наголосила на повній підтримці України з боку Канади в питанні російсько-української війни, а також пояснила, як канадська влада сприймає слова американського президента Дональда Трампа про «Канаду як 51 штат США». Читайте і дивіться за лінком
Генштаб ЗСУ: українські дрони, ймовірно, ліквідували військових РФ, які причетні до вбивства дитини на Херсонщині
У Генштабі ЗСУ заявляють, що українські дрони, найімовірніше, ліквідували російських військових, які причетні до вбивства однорічної дитини на Херсонщині.
«На цей час є підстави стверджувати, що операторів ворожих ударних дронів, причетних до смерті дитини, знищено», – йдеться у повідомленні.
За даними ЗСУ, напрямок запуску ударного дрона «Молнія», який атакував дитину в Правдиному, було визначено – район тимчасово окупованого населеного пункту Гола Пристань, також встановлено локацію, де перебував екіпаж російських військових злочинців: п’ятиповерховий нежитловий будинок у Голій Пристані.
«У вікна відповідного поверху оператори ударних БпЛА Сил оборони України в чотири прийоми спрямували п’ять FPV-дронів. Надалі із вказаного будинку запусків ворожих безпілотників не спостерігалося», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, 9 липня на подвір’ї житлового будинку у селі Правдине Білозерської громади Херсонської області внаслідок удару російського БпЛА «Молнія» загинув однорічний хлопчик, а його бабуся отримала поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Філашкін: на Донеччині через атаки РФ загинули чотири людини загинули, ще п’ятеро – поранені
Внаслідок сьогоднішніх російських обстрілів на Донеччині щонайменше чотири людини загинули, ще п’ятеро – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, у Покровську, який вночі та вранці зазнав російських атак, загинули дві людини, ще двоє поранені, пошкоджено будинок.
Філашкін також повідомив, що вранці Слов'янськ зазнав російського обстрілу із «Торнадо-С» – загинула людина, 3 поранені. Через удар РФ, за його словами, зруйновані дві адмінбудівлі, два підприємства і 26 автомобілів; пошкоджено адмінбудівлю, підприємство і 10 автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було 120 боєзіткнень
На фронті станом на 16:00 відбулося 120 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, сьогодні від вогню російської артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Високе, Михайлівське, Нововасилівка, Соснівка Сумської області; Клюси, Баранівка Чернігівської області. Авіаударів зазнав населений пункт Бояро-Лежачі на Сумщині.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку. Російські загарбники здійснили 36 спроб потіснити українських військових із займаних позицій у районах населених пунктів Попів Яр, Володимирівка, Разіне, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Шевченко, Звірове, Удачне, Горіхове, в напрямках населених пунктів Покровськ, Молодецьке, Філія та Олексіївка.
Сили оборони стримують натиск та вже відбили 30 атак противника.
Також тривають інтенсивні бої на Лиманському напрямку. Тут противнки 17 разів атакував позиції українських захисників, сім боєзіткнень тривають.
Російські війська продовжують свої атаки на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті, оприлюдненому в ніч на 8 липня, припустив, що російські війська змінюють пріоритети наступу на Покровському напрямку після кількох тижнів невдалих спроб просуватися до Костянтинівки. За оціною ISW, командування РФ намагатиметься змусити українські війська відступити з Покровська і Мирнограда під загрозою оточення, перш ніж переорієнтуватися на Костянтинівський напрямок.
ЗМІ: Словаччина прагне до вівторка домовитися щодо припинення поставок російського газу та санкцій проти РФ
Словаччина прагне до вівторка досягти угоди з Європейською комісією та партнерами з ЄС про гарантії того, що вона не постраждає від припинення поставок російського газу, а також про новий пакет санкцій проти Росії, заявив у суботу прем’єр-міністр Роберт Фіцо.
«Ми повинні щось виграти в цій боротьбі, хоча це не буде результат 100:0. Ми хочемо політичних зобов'язань, гарантій від партнерів і Єврокомісії, що ця проблема не залишиться лише на плечах Словаччини», – сказав Фіцо, якого цитує Reuters.
За його словами, на даний момент неясно, чи буде досягнута угода, оскільки деякі питання все ще залишаються невирішеними.
Фіцо зазначив, що однією з обговорюваних тем є обмеження транзитних зборів, які Словаччина повинна буде платити за альтернативні маршрути для неросійського газу.
Словаччина блокує 18-й пакет санкцій ЄС через свою незгоду з окремою пропозицією Єврокомісії припинити весь імпорт російського газу з 2028 року, що, на думку Словаччини, може спричинити дефіцит, зростання цін і транзитних зборів, а також призвести до претензій з боку російського постачальника «Газпрому» щодо відшкодування збитків.
Пропозиція Єврокомісії припинити імпорт російських енергоносіїв з 2028 року потребує підтримки більшості країн ЄС, але не одностайності.
Однак схвалення санкцій проти Росії потребує одностайності, тому Словаччина об’єднала ці два питання і відмовилася підтримувати пакет санкцій, поки її занепокоєння щодо енергетики не буде задоволено.
Єврокомісія представила проєкт санкцій у червні, головною пропозицією було знизити стелю цін на російську нафту з нинішніх 60 доларів за барель до 45. Оскільки ця політика координується в межах Групи семи (G7), ЄС намагався отримати схвалення інших країн G7, зокрема США, під час саміту в Канаді минулого місяця.
Сумська ОВА повідомляє про двох загиблих через російський обстріл
Вдень 12 липня російські військові завдали удару керованою авіабомбою по території Сумської громади, повідомив голова Сумської ОВА Олег Григоров.
За його даними, попередньо, внаслідок удару керованої авіабомби загинули двоє мешканців одного з сіл Великочернеччинського старостату.
«Є зруйновані та пошкоджені будинки», – уточнив Григоров.
У Чернівцях 13 липня оголосили Днем жалоби
У Чернівцях 13 липня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок російської атаки, повідомив міський голова Роман Клічук.
«У місті скасували всі масові заходи, а влада зосередилася на наданні допомоги постраждалим», – зазначив місцевий чиновник.
За даними поліції, наразі відомо про двох загиблих і 14 постраждалих внаслідок атаки РФ.
«За попередньою інформацією, внаслідок падіння уламків пошкоджено житлові будинки, магазини, адміністративні споруди та автомобілі. На місцях продовжують працювати слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, криміналісти, рятувальники, медики та інші профільні служби, розгорнуто міжвідомчий штаб з ліквідації наслідків надзвичайної події», – кажуть правоохоронці.
Вранці 12 липня Росія атакувала Чернівці чотирма «Шахедами» і ракетою, розповів голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк.
«На превеликий жаль, від падіння уламків ворожих обʼєктів у Чернівцях загинули дві людини – 26-річна дівчина та 43-річний чоловік. Ще 4 особи – важкопоранені. За їх життя зараз борються наші лікарі. Одна жінка в дуже важкому стані. 10 людей отримали легкі тілесні ушкодження. Їм надана медична допомога на місці», – зазначив місцевий чиновник.
За даними Запаранюка, у Чернівцях пошкоджено декілька житлових будинків, магазинів, адміністративних будівель та автомобілів.
Росія щоденно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакує міста і села України.
Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, убиває і калічить цивільних, руйнує лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації вказують на цілеспрямований характер ударів і кваліфікують їх як воєнні злочини РФ у повномасштабній війні проти України.
Спочатку – санкції, тепер – затримання «шпигунів». Україна стає жорсткішою щодо Китаю?
Як мінімум три гучні події останніх місяців наштовхують на думку, що відносини між Україною та Китайською народною республікою (КНР) загострюються.
У квітні президент України Володимир Зеленський заявляє, що ЗСУ взяли у полон перших громадян КНР, які воювали за Росію. А вже 8 квітня президент вводить санкції проти п’яти китайських компаній, які Київ вважає причетними до постачання Росії компонентів для виробництва зброї. Наступного дня СБУ затримує двох громадян Китаю, яких підозрюють у шпигунстві.
Низка публічних дій Києва, які кидають тінь на двосторонні відносини, сигналізують про певний тренд: Україна готова відверто вказувати на деструктивну роль Пекіна у російсько-українській війні. Цей тренд має особливе значення, адже ще півроку тому українська влада заявляла про «розвиток політичного діалогу між Україною та КНР».
Про що свідчить зміна позиції України: про зростання ролі Китаю у допомозі Москві, чи про кінець ілюзій Києва щодо того, що Пекін зможе примусити Росію до миру? Про це тут
ОВА: кількість постраждалих внаслідок нічної атаки у Львові зросла до девʼяти
Кількість постраждалих внаслідок нічної атаки у Львові зросла до девʼяти людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Двох людей госпіталізували. Всі інші отримали допомогу на місцях», – уточнив голова ОВА.
У ніч проти 12 липня російські дрони масовано атакували Львів, повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький. За його словами, вранці, 12 липня, на вулиці Митрополита Андрея у Львові російський безпілотник-камікадзе влучив у двоповерховий житловий будинок.
Раніше було відомо про 6 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Армія РФ вранці обстріляла Харків: є влучання в об’єкти критичної інфраструктури, троє поранених – Терехов
Вранці 12 липня російські військові десять разів атакували Харків дронами, повідомив мер міста Ігор Терехов у телеграмі.
«Основний удар прийняло на себе вже кілька років непрацююче підприємство. Було зафіксовано загоряння кількох складських будівель», – повідомив голова ОВА.
За його даними, є влучання в об’єкти критичної інфраструктури, спочатку було відомо про двох поранених людей.
Згодом Терехов уточнив, що кількість постраждалих внаслідок обстрілів РФ зросла до трьох.
У ніч на 12 липня російські війська атакували Україну дронами-камікадзе та крилатими ракетами. Чернівці, Львів та Луцьк стали епіцентрами удару. Сили протиповітряної оборони збили 319 російських безпілотників типу Shahed і 25 крилатих ракет Х-101, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
«Потрібні жорсткі вторинні санкції»: Зеленський відреагував на масовану атаку РФ по Україні
У ніч проти 12 липня Росія била по Україні від Харківщини та Сумщини до Львівщини та Буковини, зазначив президент Володимир Зеленський, реагуючи на новий масований обстріл.
«На жаль, були влучання по цивільній інфраструктурі, у тому числі в житлові будинки. Станом на зараз відомо про 2 загиблих людей у Чернівцях. Мої співчуття рідним та близьким. Ще близько 20 поранених людей унаслідок обстрілу отримують усю необхідну допомогу», – повідомив український лідер.
Зеленський наголосив, що темп повітряних ударів Росії вимагає «швидких рішень», і його можна збити санкціями вже зараз.
«Потрібні жорсткі вторинні санкції проти всіх, хто допомагає «русскім» виробляти дрони та заробляти на нафті. Потрібно більше ППО й інвестицій у дрони-перехоплювачі, які вже показують хороші результати. Зупинити війну можна лише силою. Ми очікуємо від партнерів не просто сигналів, а дій, що врятують життя», – підсумував президент.
У ніч на 12 липня російські війська атакували Україну дронами-камікадзе та крилатими ракетами. Чернівці, Львів та Луцьк стали епіцентрами удару. Сили протиповітряної оборони збили 319 російських безпілотників типу Shahed і 25 крилатих ракет Х-101, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Вночі сили ППО збили 319 російських дронів і 25 ракет – ЗСУ
У ніч проти 12 липня Сили протиповітряної оборони збили 319 російських безпілотників типу Shahed і 25 крилатих ракет Х-101, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, сили РФ атакували Україну 623 засобами повітряного нападу:
- 597 ударних БПЛА типу Shahed і безпілотників-імітаторів різних типів із напрямків: Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Курськ, Орел, Міллєрово (339 – дрони типу «Shahed»);
- 26 крилатих ракет Х-101 із повітряного простору Саратовської області.
У ЗСУ уточнили, що повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 10:00 суботи, 12 липня, ППО збила 344 засоби повітряного нападу:
- 319 БПЛА типу «Shahed»;
- 25 крилатих ракет Х-101.
«Крім того, 258 дронів-імітаторів локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – уточнили у Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Козицький: кількість постраждалих через атаку по Львову зросла до шести, серед них – 11-річний хлопчик
У Львові зросла кількість постраждалих внаслідок нічної атаки дронами, повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
«Кількість людей, які звернулися до медиків після нічної атаки по Львову, зросла до шести. Серед них – 11-річний хлопчик. Пʼятьом, зокрема дитині, надали допомогу на місці. Одного чоловіка госпіталізували», – зазначив місцевий чиновник.
У ніч проти 12 липня російські дрони масовано атакували Львів, повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
За його словами, вранці, 12 липня, на вулиці Митрополита Андрея у Львові російський безпілотник-камікадзе влучив у двоповерховий житловий будинок.
«Унаслідок атаки нижній під’їзд будинку зазнав значних пошкоджень – із вибитими вікнами, зруйнованими стінами та уламками конструкцій. У будинку стався витік газу й води, хоча на щастя пожежі вдалося уникнути», – зазначив голова ОВА.
Раніше було відомо про 4 постраждалих.